—тан≥слав Ћуцаж

÷икл семи роздум≥в про головн≥ гр≥хи ≥ в≥с≥м блаженств постав з ≥н≥ц≥ативи редакц≥њ "«ошит≥в ¬≥днови в —в¤тому ƒус≥" ≥ був доведений до к≥нц¤ завд¤ки њхн≥й дружн≥й ≥ тривал≥й п≥дтримц≥. ѕерешкодою до його постанн¤ були не т≥льки обмеженн¤ в час≥, але й своЇр≥дний духовний оп≥р, на ¤кий натрапл¤Ї людська рефлекс≥¤, коли входить в темний прост≥р реальност≥ гр≥ха. ћоже тому багато людей сприймають гр≥х дуже поверхнево, що б≥льше - легковажать ним ≥ робл¤ть темою дл¤ жарт≥в.
ƒумаю, що кожний з нас знаЇ висл≥в: "÷¤ людина варта гр≥ха". Ќ≥що не варте гр≥ха, тому що любов неможливо купити. ¬ —в¤тому ѕисьм≥ читаЇмо: " оли б хто давав за коханн¤ маЇток увесь свого дому, то ним погордили б зовс≥м!..." (ѕ. п. 8, 7). “ут приховуЇтьс¤ суть гр≥ха, а його насл≥дком Ї зневага - позбавленн¤ г≥дност≥.
ѕо своњй сут≥ гр≥х Ї найб≥льшим нещаст¤м, ¤ке може сп≥ткати людину. ≤ тому гр≥х Ї об'Їктом наших роздум≥в. ћи не робимо це з огл¤ду т≥льки на його темну реальн≥сть. ÷е би було чимось ненормальним. ’ристи¤нство займаЇтьс¤ гр≥хом, тому що займаЇтьс¤ гр≥шниками. ѕ≥клуЇтьс¤ гр≥шниками, оск≥льки в центр≥ христи¤нства знаходитьс¤ любов Ѕога до них. “емна реальн≥сть гр≥ха - це фон дл¤ незбагненноњ любов≥ Ѕога, ¤кий любить гр≥шника - свого ворога.
ѕоЇднанн¤ семи головних гр≥х≥в ≥ восьми блаженств м≥стить в соб≥ глибоку лог≥ку. Ѕог в ≤сус≥ ’рист≥ не осуджуЇ гр≥шника, не погорджуЇ ним, навпаки - саме гр≥х людини н≥би провокуЇ …ого любов, ¤к наголошуЇ св. ѕавло: "...ј де зб≥льшивс¤ гр≥х, там зар¤сн≥ла благодать" (–им. 5, 20). Ќе випадково ставленн¤ ≤суса до гр≥шник≥в буде викликати ненависть тод≥шн≥х "побожних" ≥зрањльт¤н. ≤сусов≥ блаженства - це виклик, кинутий гр≥хов≥, це Ѕожа рука, прот¤гнута гр≥шникам, щоби прокл¤т≥ стали блаженними, поневолен≥ - в≥льними, нещасн≥ - щасливими. —ам ≤сус першим реал≥зував в≥с≥м блаженств ≥ вз¤в на себе прокл¤тт¤ ≥ зневаги через гр≥х, сам позбавив себе всього, щоби в≥дчинити нам - гр≥шникам - шл¤х до блаженства. ўо б≥льше, даром —в¤того ƒуха ¬≥н виводить нас на дорогу блаженств ≥ зм≥цнюЇ на н≥й.
ѕобачити в соб≥ гр≥шника - в христи¤нств≥ це не трагед≥¤, але початок д≥њ —в¤того ƒуха, початок найб≥льшоњ мандр≥вки, ¤ку Ѕог приготував кожному, тому що любить нас не т≥льки без огл¤ду на взаЇмн≥сть, але також без огл¤ду н≥ на що. ћоже ц¤ книжка допоможе комусь побачити в соб≥ гр≥шника ≥ розпочати цю мандр≥вку. якщо допоможе бодай одн≥й особ≥, то виконаЇ свою м≥с≥ю...
Ќа к≥нець хочу под¤кувати редакц≥њ "«ошит≥в ¬≥днови в —в¤тому ƒус≥" за ≥н≥ц≥ативу ≥ за молитовну п≥дтримку.

—тан≥слав Ћуцаж “≤

¬ступ до украњнського виданн¤

я дуже радий, що моњ роздуми над с≥мома гр≥хами друкуютьс¤ украњнським виданн¤м.  оли вони з'¤вились, то повинн≥ були бути лише низкою статей дл¤ одного з польських журнал≥в, що займаЇтьс¤ духовним житт¤м («ошити ¬≥днови в —в¤тому ƒус≥). «рештою, редакц≥¤ цього щом≥с¤чника була ≥н≥ц≥атором цих зошит≥в. я не спод≥вавс¤, що вони будуть перекладатис¤ ≥ншими мовами. ÷ю неспод≥ванку ¤ сприймаю ¤к ласкаву усм≥шку Ѕога та заохоченн¤ до подальшоњ прац≥. я також дуже вд¤чний особам, ¤к≥ Ї ≥н≥ц≥аторами цього виданн¤, ≥ в першу чергу перекладачев≥, що був водночас ≥ промотором.
ћушу визнати, що перешкодою до постанн¤ ц≥Їњ прац≥ був своЇр≥дний духовний оп≥р, на ¤кий натрапл¤Ї людська рефлекс≥¤, коли входить у темний прост≥р реальност≥ гр≥ха. ћоже тому багато людей сприймають гр≥х дуже поверхнево, що б≥льше - легковажать ним ≥ робл¤ть темою дл¤ жарт≥в.
ƒумаю, що кожний з нас знаЇ висл≥в: "÷¤ людина варта гр≥ха". Ќ≥що не варте гр≥ха, тому що любов неможливо купити. ¬ —в¤тому ѕисьм≥ читаЇмо: " оли б хто давав за коханн¤ маЇток увесь свого дому, то ним погордили б зовс≥м!..." (ѕ. п. 8, 7). “ут приховуЇтьс¤ суть гр≥ха, а його насл≥дком Ї зневага - позбавленн¤ г≥дност≥.
ѕо своњй сут≥ гр≥х Ї найб≥льшим нещаст¤м, ¤ке може сп≥ткати людину. ≤ тому гр≥х Ї об'Їктом наших роздум≥в. ћи не робимо це з огл¤ду т≥льки на його темну реальн≥сть. ÷е би було чимось ненормальним. ’ристи¤нство займаЇтьс¤ гр≥хом, тому що займаЇтьс¤ гр≥шниками. ѕ≥клуЇтьс¤ гр≥шниками, оск≥льки в центр≥ христи¤нства знаходитьс¤ любов Ѕога до них. “емна реальн≥сть гр≥ха - це фон дл¤ незбагненноњ любов≥ Ѕога, ¤кий любить гр≥шника - свого ворога.
ѕоЇднанн¤ семи головних гр≥х≥в ≥ восьми блаженств м≥стить в соб≥ глибоку лог≥ку. Ѕог в ≤сус≥ ’рист≥ не осуджуЇ гр≥шника, не погорджуЇ ним, навпаки - саме гр≥х людини н≥би провокуЇ …ого любов, ¤к наголошуЇ св. ѕавло: "...ј де зб≥льшивс¤ гр≥х, там зар¤сн≥ла благодать" (–им. 5, 20). Ќе випадково ставленн¤ ≤суса до гр≥шник≥в буде викликати ненависть тод≥шн≥х "побожних" ≥зрањльт¤н. ≤сусов≥ блаженства - це виклик, кинутий гр≥хов≥, це Ѕожа рука, прот¤гнута гр≥шникам, щоби прокл¤т≥ стали блаженними, поневолен≥ - в≥льними, нещасн≥ - щасливими. —ам ≤сус першим реал≥зував в≥с≥м блаженств ≥ вз¤в на себе прокл¤тт¤ ≥ зневаги через гр≥х, сам позбавив себе всього, щоби в≥дчинити нам - гр≥шникам - шл¤х до блаженства. ўо б≥льше, даром —в¤того ƒуха ¬≥н виводить нас на дорогу блаженств ≥ зм≥цнюЇ на н≥й.
ѕобачити в соб≥ гр≥шника - в христи¤нств≥ це не трагед≥¤, але початок д≥њ —в¤того ƒуха, початок найб≥льшоњ мандр≥вки, ¤ку Ѕог приготував кожному, тому що любить нас не т≥льки без огл¤ду на взаЇмн≥сть, але також без огл¤ду н≥ на що. ћоже ц¤ книжка допоможе комусь побачити в соб≥ гр≥шника ≥ розпочати цю мандр≥вку. якщо допоможе бодай одн≥й особ≥, то виконаЇ свою м≥с≥ю...
Ќа к≥нець хочу под¤кувати редакц≥њ "«ошит≥в ¬≥днови в —в¤тому ƒус≥" за ≥н≥ц≥ативу ≥ за молитовну п≥дтримку.

—тан≥слав Ћуцаж “≤